Жили собі колись два чоловіки: один, на ім’я Маруйосі, чесний, а другий, Кадохіра, шахрай. Якось, коли йому забракло грошей, Кадохіра навідався до Маруйосі та й каже: — Може, ти позичив би мені на короткий час десять ріо*? Бо інакше я…

Жила собі колись бабуся. Якось задумала вона наварити бобу, тож намочила його у воді. Трохи згодом дивиться — біб уже розм’як і набух. Бабуся заходилася пересипати його в казанок — одна зернина впала на землю й покотилася у куток саду.…

Жили собі колись дід та баба. Якось дід знайшов у лісі маленького горобчика, що випав з гнізда, пожалів його і приніс додому. Одного дня пішов дід у ліс по дрова, а баба заходилася прати білизну. Випрала її, хотіла накрохмалити, та…

Жив собі колись в одному селі чоловік на ім’я Генгоро. І був у нього дивовижний барабан. Ударить він у той барабан з одного боку, скаже: “Носе, витягуйся!” — і ніс видовжується. Вдарить з другого боку, скаже: “Носе, зменшуйся!” — і…

Жив собі колись дід. Одного дня пішов він у ліс по дрова, дивиться — зграя мавп переносить через річку кам’яну статую божества Дзідзо. “Цікаво!” — подумав дід і став на березі, як статуя. Зібралися навколо нього мавпи. — А от…

Давно колись у невеликому селі біля моря жив собі неслухняний хлопець на ім’я Котаро, який пускав повз вуха все, що йому радили мати й односельці. По смерті матері Котаро так знахабнів, що всі люди його зненавиділи й обминали десятою дорогою.…

Жила собі колись у гірському селі мати з трьома дітьми. Одного дня покликала вона старших синів і сказала: — Я піду на батькову могилу, а ви тим часом догляньте сестричку. Кажуть, у нашому лісі живе страшна відьма. Тож нікому дверей…

Давно колись в одному великому озері була сила-силенна коропів та карасів, а тому на його березі завжди сиділи рибалки. Та от дивна річ: коли ввечері вони збиралися додому, звідкілясь лунав голос: — Залиш! Залиш! Голос наганяв на рибалок такого страху,…

Жила колись в одному селі свекруха з невісткою, та не було між ними злагоди: свекруха без угаву лаяла невістку, а та завжди їй перечила. Одне слово, ворогували, як собака з мавпою. Їхня неприязнь дедалі зростала, і от нарешті невістка зважилася…

Давно колись жив собі син, дуже вірний своєму батькові. Та з діда-прадіда був у тій стороні звичай відносити в гори й залишати там батька або матір, коли їм сповниться шістдесят років. За недотримання того звичаю місцевий вельможа жорстоко карав. І…