Давно колись у селі Саваяма в провінції Хідзен жив собі вугляр на ім’я Нагайосі.
Якось уночі йому приснилося, ніби в його узголів’ї стоїть дідуган, схожий на чаклуна, і каже:
— Нагайосі, іди до містечка Такаяма і стань на мосту Купуймісо. Тоді напевно почуєш щось важливе.
Чоловік прокинувся і подумав: “Який дивний сон! А може, й справді почую щось важливе?”
Він устав ще вдосвіта, завдав на плечі мішок із вугіллям і вирушив до Такаями.
Блукаючи вулицями містечка, вугляр водночас шукав моста Купуймісо. Цей простий, складений з колод міст було перекинуто через гірську річку для того, щоб люди могли купувати місо в крамниці на протилежному березі. А тому його назвали мостом Купуймісо.
Нагайосі простояв на цьому мосту цілий день, але не почув нічого важливого. Так було і на другий, і на третій, і на четвертий день. Однак Нагайосі не повернувся додому і на п’ятий.
Нарешті до нього підійшов крамар, що бачив його щодня на мосту, і спитав:
— Чого це ви стоїте тут щодня?
— Та, знаєте, уві сні мені з’явився чаклун…— І Нагайосі розповів усе, що йому снилося.
Крамар зареготав.
— Хіба ж можна вірити снам? Мені теж недавно приснився дідуган, схожий на чаклуна, і сказав, що начебто в Саваяма живе чоловік на ім’я Нагайосі…
— Хто? Нагайосі?..— почувши своє ім’я, вигукнув Нагайосі.
— А хіба ви його знаєте? — недовірливо запитав крамар.
— Ні, не чув про такого,— збрехав Нагайосі.
— Зрештою, де ж це видано, щоб чоловік, який приснився, та жив насправді! Дідуган уві сні сказав, начебто під сосною коло хати того чоловіка закопаний скарб. Але я не знаю того чоловіка та й снам не вірю. І вам не раджу. Тож забудьте про це й повертайтеся додому,— сказав крамар й пішов геть.
Почувши це, Нагайосі подумав: “От і справджується мій сон!” — і побіг додому, немов на крилах. Копнув під сосною, дивиться — а там купа золота.
Кажуть, відтоді Нагайосі зажив у добрі й достатку.
