Цє було дуже давно. Одного теплого весняного дня два чоловіки пішли в ліс по дрова. Опівдні пообідали і полягали на траву перепочити.
— Я трохи посплю,— сказав старший і відразу захропів.
“Ого, як швидко заснув!” — подумав молодший і глянув на обличчя товариша. А з носа в того вилетів ґедзь. “Ну й дива!” Чоловік не відводив погляду від сонного товариша, аж поки ґедзь знову залетів йому в ніс.
Незабаром старший чоловік прокинувся.
— Знаєш, мені приснився такий цікавий сон! Начебто на отому перевалі, де цвіте камелія, в землі лежать горщики із золотом,— сказав він і знову заснув.
Молодший чоловік скористався нагодою, щоб нишком збігати на перевал, де цвіте камелія. Копнув землю, дивиться — аж там три горщики із золотом.
Чоловік невимовно зрадів.
— Знайшов! Знайшов свої горщики! — закричав він, коли прибіг назад до товариша.
Старший чоловік стрепенувсь і прокинувся, та було вже пізно — молодший його випередив.
— Які горщики? Покажи,— мовив він і пішов услід за молодшим туди, де цвіла камелія.
На денцях горщиків він прочитав: “Один з десяти”. Виходить, що молодший товариш виявив тільки три горщики, а сім іще лежать у землі. “Мабуть, не вміє читати”,— подумав старший чоловік і промовчав.
Ввечері він повернувся на перевал, ще раз перекопав землю біля камелії і таки знайшов сім горщиків із золотом.
Кажуть, відтоді зажив у щасті й достатку.
